Одразу ж потрібно сказати, що це правило раніше сформулювала судова практика, а зараз його закріпили безпосередньо у Податковому кодексі України (ПКУ).
Суть коригування полягає у тому, що український платник податку на прибуток повинен збільшити свій фінансовий результат до оподаткування на суму витрат, які він поніс в операції з нерезидентом, якщо така операція не має ділової мети (вона ж розумна економічна причина). Іншими словами, не можна буде визнати витрати за такою операцією. Причому не важливо, з якої юрисдикції ваш контрагент-нерезидент – офшору чи будь-якої іншої країни.
Однак, під дію нового правила не потрапляють ті платники податку на прибуток, які відмовилися від застосування коригувань та повідомили про це податкову. Цією опцією можна скористатися, якщо річний дохід (розраховується за прописаним у ПКУ) правилами, за останній річний звітний період менше 40 млн. грн.
У ПКУ також закріпили невичерпний перелік ознак відсутності в операції ділової мети, а саме:
- головна мета (одна з головних цілей) операції та / або її результат – несплата (неповна сплата) податків або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку;
- у зіставних умовах особа не була б готова купити (продати) товари (послуги) у непов’язаних осіб.
Теоретично під загрозу потрапляють усі операції з придбання товарів і послуг у будь-якого нерезидента, оскільки кожна така операція зменшує обсяг оподатковуваного прибутку.
Невизначеності також додає момент початку дії нового правила, у зв’язку з чим платники податків звертаються з питаннями до української податкової.
Так, у своїй індивідуальній податкової консультації № 2823/6/99-00-05-05-02-06/ІПК від 13 липня 2020 податкова роз’яснила момент набрання чинності нового правила і навела перелік документів, які можуть служити доказовою базою наявності в операції ділової мети.
Момент набрання чинності
Податкова висловила позицію, що фінансовий результат до оподаткування потрібно збільшувати на відповідну суму витрат, які були понесені після 22 травня 2020 в операції з нерезидентом. Причому дата укладення договору з таким нерезидентом не має значення. Так, договір можна було укласти до 22 травня 2020, але витрати понести пізніше.
Документи, які можуть служити доказовою базою наявності в операції ділової мети
Для підтвердження ділової мети можуть використовуватися будь-які документи, які дають інформацію про умови і мотиви проведення операції, про фактори, які вплинули на ціну (наприклад, копії договорів або митні декларації).
Висновки
Поки не ясно, як сильно українська податкова буде зловживати новим правилом. Втішає лише той факт, що законодавець прямо передбачив, що обов’язок по доведенню відсутності в операції ділової мети лежить на податковій. Іншими словами, доказову базу своєї правоти повинна зібрати і надати саме податкова, а не платник податків.
Проте вже зараз зрозуміло, що багатьом українським платника податку на прибуток, у яких є операції з нерезидентами, слід бути готовим відстоювати свою позицію по завершенню податкової перевірки. Компанія GFLO Consultancy надає професійні послуги в сфері податкового права, ми будемо раді відповісти на Ваші запитання, напишіть нам!
ЗАМОВТЕ ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК
